У даний час вибір складів бетону виконується методом проб і помилок з підлаштуванням застарілих типових норм витрат цементу. Аналогічно здійснюється і управління приготуванням бетонних сумішей, здебільшого,  «на око». Про це свідчать ті факти, що норми витрат матеріалів, як правило, не обґрунтовані експериментально і економічно, а на бетонних вузлах (БСУ) тижнями не змінюються дозувальні листи, хоча постійно змінюється міцність та інші властивості цементу, гранулометричний склад і вологість заповнювачів. Не ведеться і необхідний облік витрат матеріалів. Втрати підприємства при цьому складають від 30 до 70 грн/м3.

Нами розроблена автоматизована система проектування, оперативного регулювання, нормування та обліку матеріалів (у т.ч. дистанційна) за допомогою ЕОМ, яка дозволяє при мінімальній кількості дослідів визначати і оперативно регулювати склади бетонних суміші в залежності від основних факторів. На цементах ВАТ «Подільський цемент» та «Івано-Франківськцемент» ця система випробувана як в лабораторіях, так і в виробничих умовах, працює на Хлистуновському заводі ЗБК та випробується на Білоцерківському заводі ЗБК.

Нові автоматизовані системи управління приготування бетонних сумішей

Сьогодні зрозуміло, що альтернативі модернізації бетонних заводів (БСУ) немає. Для модернізації бетонного виробництва вибраний шлях його автоматизації. Саме так працюють всі бетонні заводи в цивілізованих країнах. Але з наукової точки зору нічого нового тут немає, адже за таким же принципом (тільки без ПЕОМ, а перфокартами) в 50-60-их роках минулого століття працювали бетонні заводи-автомати в Куйбишеві, Калуші та в багатьох інших регіонах. Принцип її дії полягає в тому, що в пам’ять дозаторів цементу та дозаторів інертних матеріалів закладаються готові рецептури, які автоматично здійснюються виконавчим механізмом за заявками споживача. В результаті ми отримуємо чіткий облік виконання заявок та витрат матеріалів. Ніякого управління та регулювання, окрім примітивного коригування на вологість заповнювачів ми тут не маємо, а відповідно не отримуємо підвищення якості продукції та економії (за винятком підвищення точності дозування в окремих випадках).

Вся проблема в тому, наскільки науково обґрунтовані і економічні закладені в систему рецептури, і як ними регулювати при зміні якості цементу, заповнювачів, добавок, умов виробництва тощо. Знову на око? На жаль, воно так, і, при всій зовнішній привабливості, базові склади бетону, здебільшого, переписані в сусідніх підприємствах, які відрізняються як властивостями матеріалів, так і умовами виробництва, а на сусідніх підприємствах визначені спираючись на застарілі типові норми методом проб і помилок без належного техніко-економічного обґрунтування. Ціна цього питання обходиться щонайменше перевитратами 5-15% цементу та низькою якістю продукції. Але ще більші витрати від того, що склади бетону практично (окрім вологості заповнювачів) не регулюються, хоча в процесі виробництва змінюється міцність та нормальна  густота цементу, гранулометричний склад заповнювачів, добавки, час транспортування, умови твердіння бетону. Досліди показують, що коефіцієнт варіації міцності бетону на більшості підприємств перевищує 15%, а середні показники нижче проектних на 10-30%. А це прихована втрата ще 10-20% цементу. Ще трагічніші справи з морозостійкістю, корозійною стійкістю та водонепроникністю бетонів. Тут, особливо для дорожніх бетонів, фактичні показники виявляються у 2-3 рази нижче проектних.

Нами розроблена і пройшла багаторічну виробничу перевірку автоматизована система управління БЗВ, регулювання та обліку витрат матеріалів при приготуванні бетонних сумішей марок S0-S5, класів C10-C50, F50-F200, W2-W16 [1] заснована на принципово нових засадах управління дозаторами цементу та дозаторами інертних матеріалів. Новизна і ефективність процесу полягають в тому, що у систему закладаються не фіксовані рецептури (хоча є і така можливість), а кількісні залежності впливу основних факторів на властивості бетонної суміші та бетону. Вирішуючи зворотну залежність система обраховує найбільш економічний склад бетону в конкретних випадках в залежності від фактичної міцності цементу, яка визначається прискореним методом (спосіб не має суттєвого значення), нормальної густоти цементного тіста, виду, гранулометричного складу та вологості заповнювачів, виду та витрат добавок, умов твердіння, конструкції тощо.

Функціювання системи здійснюється у такій послідовності. На першому етапі лабораторним шляхом визначаються базові склади бетону, які після обробки результатів експерименту приводяться у співставимий вигляд для стандартних показників якості застосованих цементів, заповнювачів і добавок. Результатом цієї роботи є науково обґрунтовані норми витрат матеріалів (табл. 1, 2), які в подальшому використовуються для матеріально-технічних звітів та техніко-економічних розрахунків. На підставі отриманих експериментальних даних створюється математична модель впливу основних факторів на властивості бетонних сумішей і бетону, яка закладається в систему управління дозатором цементу, дозаторів інертних матеріалів, дозатору води  та дозатору хімічних добавок. В процесі виробництва в комп’ютер вводяться показники вологості та гранулометричного складу заповнювачів, фактичної нормальної густоти та міцності цементу, умов твердіння тощо. В залежності від цих факторів система оперативно вираховує необхідні витрати для дозатору цементу, дозатору води, дозаторів заповнювачів і дозатору хімічної добавки на одне замішування (дозувальний лист – табл. 3) і фіксує ці значення у звіті. При зміні виду заповнювачів чи добавок додатково вводяться їхня щільність  (густина) та коефіцієнти впливу на якісні показники бетону. При цьому розрахунки можуть бути виконані для любих проміжних показників міцності бетону, його морозостійкості та водонепроникності.

Розроблена система успішно вписується як в бетонні заводи (БСУ) виробництва Німеччини, Італії, Туреччини, Болгарії, Фінляндії, США, так і в модернізовані старі заводи виробництва СРСР та України. Прикладом такої успішної реалізації може служити збудований ще за радянських часів Хлистуновський завод ЗБК, де управління процесом здійснюється з комп’ютера, що знаходиться в лабораторії та контролюється на ЕОМ керівника підприємства.

Табл.1

Виробничо-технічні норми витрат матеріалів

для виготовлення бетону та залізобетонних конструкцій


п/п

Найменування продукції

Проектні вимоги до бетону

Марка
цементу

Чисті витрати матеріалів кг/м.куб. в перерахунку на суху речовину без врахування втрат

C

S

П1/П

Rt %

F

W

Цемент

Вода

Щебінь

Пісок

Відсів

Добавка

1

Стояки СВ-164, СВ-105, СВ-95 та подібні

30

S1

 

70

   

400

443

180

1241

0

542

0

30

S1

 

75

   

468

180

1242

0

520

0

30

S1

 

90

   

544

180

1243

0

454

0

30

S1

 

70

   

500

391

180

1240

0

588

0

30

S1

 

75

   

413

180

1241

0

569

0

30

S1

 

90

   

477

180

1242

0

512

0

2

Стояки СВ-164, СВ-105, СВ-95 та подібні

30

S1

 

70

150

4

400

443

180

1241

0

542

0

30

S1

 

75

150

4

468

180

1242

0

520

0

30

S1

 

90

150

4

544

180

1243

0

454

0

30

S1

 

70

150

4

500

400

180

1240

0

580

0

30

S1

 

75

150

4

413

180

1241

0

569

0

30

S1

 

90

150

4

477

180

1242

0

512

0

3

Приставки ПТ 43-1/2, ПТ 33-1 та подібні

25

S1

50

70

   

400

385

180

1240

297

297

0

25

S1

50

75

   

406

180

1241

288

288

0

25

S1

50

90

   

468

180

1242

260

260

0

25

S1

50

70

   

500

342

180

1239

316

316

0

25

S1

50

75

   

359

180

1240

308

308

0

25

S1

50

90

   

413

180

1241

285

285

0

4

Приставки ПТ 43-1/2, ПТ 33-1 та подібні

25

S1

50

70

100

2

400

385

180

1240

297

297

0

25

S1

50

75

100

2

406

180

1241

288

288

0

25

S1

50

90

100

2

468

180

1242

260

260

0

25

S1

50

70

100

2

500

360

180

1240

308

308

0

25

S1

50

75

100

2

360

180

1240

308

308

0

25

S1

50

90

100

2

413

180

1241

285

285

0

5

Приставки ПТ 43-1/2, ПТ 33-1 та подібні

25

S1

50

70

150

4

400

400

180

1240

290

290

0

25

S1

50

75

150

4

406

180

1241

288

288

0

25

S1

50

90

150

4

468

180

1242

260

260

0

25

S1

50

70

150

4

500

400

180

1240

290

290

0

25

S1

50

75

150

4

400

180

1240

290

290

0

25

S1

50

90

150

4

413

180

1241

285

285

0

Табл. 2

Виробничо-технічні норми витрат матеріалів

для виготовлення товарного бетону


п/п

Найменування продукції

Проектні вимоги до бетону

Марка
цементу

Чисті витрати матеріалів кг/м.куб. в перерахунку на суху речовину без врахування втрат

   

C

S

П1/П

Rt %

F

W

Цемент

Вода

Щебінь

Пісок

Відсів

Добавка

1

Товарний бетон С15

15

S1

50

     

400

274

180

1238

346

346

0

15

S1

50

     

500

241

180

1238

360

360

0

2

Товарний бетон С20

20

S1

50

     

400

330

180

1239

321

321

0

20

S1

50

     

500

285

180

1238

341

341

0

3

Товарний бетон С25

25

S1

50

     

400

385

180

1240

297

297

0

25

S1

50

     

500

330

180

1239

321

321

0

4

Товарний бетон С25 F100 W2

25

S1

50

 

100

2

400

385

180

1240

297

297

0

25

S1

50

 

100

2

500

360

180

1240

308

308

0

5

Товарний бетон С25 F150 W4

25

S1

50

 

150

4

400

400

180

1240

290

290

0

25

S1

50

 

150

4

500

400

180

1240

290

290

0

Табл. 3

Дозувальний центр


п/п

Найменування продукції

Вихідні дані

Об'єм
м.куб.

Витрата матеріалів (кг/м.куб.)

Клас
бетону

Проміжна міцність

Легкоукладальність

Морозо
стійкість

Водоне
проникність

Марка
цементу

Співвіднош.
Щебнів

Співвіднош.
Пісків

Цемент

Вода

Щебінь
1

Щебінь
2

Пісок
1

Пісок
2

Добавка
1

Добавка
2

C

Rt %

S

F

W

M

Щ1/Щ

П1/П

1

Товарний С15

15

 

S2

   

400

100

50

1

278

164

1277

0

323

317

0

0

2

Товарний С20

20

 

S2

   

400

100

50

1

331

166

1279

0

298

292

0

0

3

Товарний С25

25

 

S2

   

400

100

50

1

385

167

1280

0

273

268

0

0

4

Товарний С25 F100 W2

25

 

S2

100

2

400

100

50

1

420

168

1281

0

257

252

0

0

5

Товарний С25 F150 W4

25

 

S2

150

4

400

100

50

1

460

169

1282

0

238

234

0

0

6

Стояки

30

 

S1

   

400

100

0

0.65

263

103

857

0

0

339

0

0

7

Стояки F150 W4

30

 

S1

150

4

500

100

0

0.65

260

103

857

0

0

341

0

0

8

Приставки

25

70

S1

   

400

100

50

1.3

469

169

1712

0

372

365

0

0

9

Приставки F100 W2

25

70

S1

100

2

400

100

50

1.3

469

169

1712

0

372

365

0

0

10

Приставки F150 W4

25

70

S1

150

4

400

100

50

1.3

520

198

1713

0

348

341

0

0

Наші проекти